Home Новини Коморська весна у Празі та чеські африканці біля Національного музею

Коморська весна у Празі та чеські африканці біля Національного музею

Текст: Луціе Нємечкова, керівник фестивалю Творча Африка або Всі ми африканці

Фотографії: Ірена Водакова


Фестиваль проходив під загальною тематикою музики та танцю з різних кінців Африки у виконанні груп
Sahar, Aneboafro, TiDi TaDe, Nsango Malamu, BaToCu. Програму було складено як з виступів театральних груп, так і з різноманітних заходів, напр., вистава Казка птахи африкана, Театр без кордонів – театр чеських африканців, показ мод марки Siya, музикальний та художній воркшопи та ринок з багатою пропозицією африканської кухні з шести країн, косметика з арганової олії з Мароко чи з олії дерева ші з Гани, книги з африканською тематикою з видавництва Dar ibn Rushd, презентація інформаційного центру Humanitas Afrika. З вітальним словом на цей винятковий захід прийшов також посол Суданської Республіки, його високоповажність пан Агмед Абделрагман Сварелдагаб, який одночасно є і новим керівником усіх африканських посольств у Чеській Республіці.

У той час, коли кульмінація фестивалю належала чеським африканцям, які представили себе багатою культурною програмою біля Національного театру, в той день символічно перетвореного на Театр народів, у першій частині від 9-ого до 12-ого травня 2018 р. ми відправилися на Коморські острови. Це завдяки відвідинам автора, театрального діяча, музиканта, творця документальних фільмів, публіциста та громадського захисника прав Коморанів, Соеуфа Елбадаві, котрий вважається одним з найбільш шанованих франкофонних африканських авторів сучасності. Завдяки дебатам на Кафедрі театрального мистецтва ФФ університету ім. Карла ІV і в бібліотеці ім. Вацлава Гавела, сценічним читанням у театрі Віола, ми мали виняткову нагоду пізнати творчість Елбадаві з різного погляду. Була також можливість познайомитися з коморськими культурними традиціями та із сучасним життям на Коморських островах і на Майотті – одному з найвіддаленіших куточків Європейського Союзу в Індійському океані, який, через байдужість світу повільно перетворюється на одне з найбільших кладовищ людських життів. Соеуф Елбадаві у своїх творах подає вражаюче свідчення про цю гуманітарну кризу. Його театральний „dhikri“, тобто оплакування потонулих коморських братів, було відтворено 12-го травня у театрі Віола під час сценічного читання Спокуси Місяця акторами Іреною Крістековою та Петром Стахом разом із барабанщиком Папісом Ниассом у постановці Якуба Шміда. Йдеться про взагалі перший текст коморського автора, який було перекладено на чеську мову, традиційно Міхалом та Матильдою Лажновськими. Дебати у бібліотеці ім. Вацлава Гавела були оприлюднені через Facebook, і таким чином новина про відвідання Соеуфа Елбадаві у Чеській Республіці потрапила назад на Коморські острови, де її багато інтелектуалів сприйняло ось такими словами захоплення: Коморська весна у Празі!

Творча Африка щорічно не обмежується лише Прагою, але проходить також у містах Градец Кралове та Брно. Від січня цього року студенти гімназії ім. Божени Нємцової з міста Градец Кралове, гімназії ім. Матиаша Лерха з Брно та з празької Академічної гімназії по вул. Штєпанська, перекладали збірник віршів конгзько – французького автора Cayi Makhele. Потім було вибрано найкращі переклади відомим журі у складі Йованки Шотолової, Петра Борковця та Юлека Нейманна, і,таким чином, була створена французько-чеська книжка Murmures d’Afrique / Шепоти Африки, котру видало паризьке видавництво Acoria. Завершенням піврічного проекту стала серія травневих майстерень зі студентами та презентація книги у рамках Міжнародного книжкового ярмарку Світ книги, де Каия Махеле представив також свій найновіший роман, інспірацією для якого була Прага – Празькі світанки.

Всупереч жалібній незацікавленості грантової комісії Міністерства культури, завдяки ключовій підтримці столиці Праги, Французького інституту, доброзичливості інших наших партнерів, але, передусім, завдяки солідарності та зацікавленості вас, – глядачів, Творча Африка ще постійно існує. Вірю, що наступного року ми будемо спроможні разом достойно відсвяткувати 15-ий рік.