Празький магістрат влаштував міжнародну конференцію про інтеграцію іноземців

Протягом 8-9 червня 2017 року у палаці Клам-Ґалласа, що у міській частині Прага 1, закордонні фахівці разом з чеськими колегами дискутували про досвід інтеграції іноземців та співжиття жителів європейських міст. Конференцію «Виклики інтеграції – міжнародна конференція щодо інтеграції іноземців на території столичного міста Прага; Обмін прикладами доброї практики» підготувала Міжнародна організація з міграції (МОМ) разом з Інтеграційним центром Прага та Словом 21. У конференції під патронатом радника Яна Волфа взяло участь понад сто представників державного управління, міських самоврядувань, міських районів, інтеграційних центрів, неприбуткових організацій та організацій, що об’єднують мігрантів.

Голова Комісії у справах інтеграції іноземців столичної Ради і член Представництва Ондржей Міровски підкреслив, що Прага завжди була місцем, де зустрічалися різноманітні культури, а на життя у ній завжди впливала міграція. Іноземці на даний час представляють майже п’ятнадцять відсотків жителів міста, і керівництво столиці це добре розуміє. Тому, крім всього іншого, створило концепцію у сфері інтеграції іноземців і заснувало “Інтеграційний центр Прага”.

На думку керівниці відділу національних меншин та іноземців Яни Гайної та методичної керівниці Інтеграційного центру Прага Анси Ковріґової, до пріоритетів і викликів концепції інтеграції, крім іншого, належить вужча участь міських районів у інтеграції на локальному рівні, поглиблення співпраці з празькими школами та розширення інтеграційних заходів, які зацікавлять також більшість суспільства.

Основною частиною празької конференції був обмін закордонним досвідом, інноваційними підходами і прикладами доброї практики, зокрема, на локальному рівні.

Мадрид

Рамон Паломіно Ґарсія, директор кабінету мера Мадрида та канцелярії Ради у справах юстиції, соціальних прав і працевлаштування, наголосив на тому, що так само як і у Празі та інших європейських містах, так і в Мадриді відбувається значний приріст кількості жителів з-за кордону. Протягом одного покоління кількість мігрантів природно збільшилася від одного до 19-ти відсотків жителів тримільйонного Мадрида. Мігранти походять передусім з країн Латинської Америки, але також, наприклад, з Румунії. Пан Ґарсія зосередився на спектрі соціальних заходів у Мадриді, які є універсальними та призначені для всіх мешканців міста без різниці. Їх надають на місцевому, регіональному, національному та міжнародному рівнях: державне управління, приватний сектор, громадське суспільство, а також неурядові організації у рамках розповсюдження соціальних послуг. Програми, спеціально спрямовані на мігрантів, намагаються підвищити їхню інформованість та консультування у центрах, де працюють і самі мігранти як соціальні працівники. Важливою є  робота інтеркультурних працівників прямо на місці, у тих частинах столиці, де поруч мешкають місцеві та нові жителі. Всі потім за посередництва своїх представників можуть зустрічатися на регулярному Форумі діалогу та спільне існування.

Гельсінкі

У столиці Фінляндії живе понад 600 тисяч мешканців, з цього 13 відсотків – мігранти. Так само, як і у Мадриді, і у Гельсінкі не говорять про інтеграцію іноземців, а про спільне співжиття всіх жителів міста без різниці. Ризикова група тут – молоді люди з різних культурних середовищ, які не мають однакові умови з місцевим населенням, тому вони вразливіші.

Від Магістрату міста Гельсінкі виступила програмовий менеджер Ірма Сіппола, яка свою презентацію спрямувала передусім на молодих мігрантів та на інноваційні рішення у підході до них. Вона представила проекти, які допомагають шукати можливості працевлаштування молодим іноземцям без досвіду роботи, влаштовують навчальні курси для молодих мігрантів як професійних речників, опосередковують «навчання навчанням», що веде до поліпшення результатів у школі. Далі допомагають батькам іммігрантів зорієнтуватися у фінській системі освіти або, за посередництвом молодих однолітків та їхніх поглядів, надають профілактику проти злочинності. У рамках профілактики ксенофобії з боку місцевих мешканців, які висловлювали страх з приводу втримання стандарту та якості соціальних послуг, були розпочаті проекти створення пар місцевих старших жителів з новоприбулими. Разом вони можуть проводити дозвілля, покращити свої знання мови, дізнатися щось один про одного та молодим людям також уможливлюють підзаробити гроші. Доведеною доброю практикою є публікація, а також пряма презентація випадків з життя мігрантів.

 

Тілбурґ

Чеські учасники дуже добре оцінили підхід нідерландського міста Тілбурґ. У місто на півдні країни нещодавно було призначено 1500 біженців, які живуть у місцевому притулку, а державні установи поступово оформляють заяви на надання міжнародного захисту. Керівництво 200-тисячного міста вирішило активно взяти участь у цілому процесі прийняття цих людей, щоб їхня інтеграція та співжиття з місцевим населенням були якнайгладшими. Тілбурґ, зокрема, хоче уникнути непродуктивного чекання мігрантів у притулках та повторного перериванням тендітних соціальних стосунків, які мігрант в одному місці налагодить, а потім знову повинен переселятися і втрачати стосунки. Програмний менеджер Кріста ван дер Гейден презентувала інноваційну модель, коли цілий процес від прийняття мігранта аж до його інтеграції відбувається на одному місці, а саме досить швидко та комплектно. Тому надає мігрантам персональний підхід, програми інтеграції «пошиті на замовлення». З причини профілактики ксенофобії з боку старожилів, місто активно скликає публічні дебати. Представники муніципалітету, у тому числі і мер та спеціально підготовлені працівники активно говорять з місцевими жителями на вулицях. Спільні обіди та вечері надають місцевим жителям можливість познайомитися з новоприбулими. Тілбурґ також користується персональними випадками з життя біженців, знімає, у тому числі, відеоролики про їхнє життя. В такий спосіб всі мешканці можуть познайомитися один з одним.

 

Канада

Блок закордонних презентацій закінчив Крейґ Дундас з посольства Канади у Відні. Він, зокрема, говорив  про керований підхід Канади до міграції та інтеграції іноземців і про структуру програми приватного спонсорства мігрантів. Також окреслив функціональну модель індивідуального підключення жителів до прийняття та залучення мігрантів у канадське суспільство. Таким чином, на практиці індивідуальні спонсори допомагають з інтеграцією новоприбулих, що, виявляється, є дуже ефективним підходом.

 

Чеський досвід

У панельній дискусії Ленка Шафранкова Павлічкова та Томаш Юрчік з Відділення соціального залучення Магістрату міста Брно наголосили, що також і у Брні намагаються підходити до іноземців як до клієнтів будь-якої іншої групи жителів міста. Основними вважають зниження міжкультурних бар’єрів у рамках державних інституцій.

Місто Плзень вже кілька років тому повинно було адекватно реагувати на високий приріст закордонних працівників. При цьому воно використовувало також так звані емерджентні проекти, і лише поступово налагодило, у співпраці з державними органами та неприбутковими організаціями, дієву систему комунікації та послуг. Керівниця Департаменту соціальних послуг Алена Гинкова та керівник Департаменту безпеки та профілактики злочинності Алеш Пруша, утім, попередили, що місто Плзень постійно повинно справлятися з новими викликами, наприклад, при вирішуванні проблем і конфліктів осіб, які приїжджають працювати до Чехії з країн ЄС, зокрема з Румунії та Болгарії.

Представник Міського району Прага 14 Франтішек Брадач на підставі довголітнього досвіду розповідав про вплив налаштування системи на рівні цілої адміністрації міського району на конкретну роботу реалізаторів інтеграції іноземців на локальному рівні. Подібні виклики стоять також перед службовцями Міського району Прага 4. Ян Яноушек з Департаменту кабінету старости міської частини роздумував над потребою чіткого закріплення справи інтеграції у політиці органів самоврядування, що є передумовою ефективної роботи.

Навпаки, лейтмотивом виступу Томаша Тайха з Департаменту інтеграції іноземців та національних меншин Міського району Прага 7,  був пошук належних форм активної комунікації та інформування іноземців з боку Ратуші.

Практичний семінар під назвою «Інструменти та досвід для успішної інтеграції» влаштував Інтеграційний центр Прага, та запросив на нього фахівців з Інституту у справах міжкультурної компетенції міста Кельн на Рейні. Німецькі лектори дискутували з представниками чеських інтеграційних центрів, державного апарату та органів самоврядування і неприбутковими організаціями про специфіки цільових груп у контексті міжкультурних компетенцій і стратегії, а також про засоби для роботи з ними.

Другий практичний семінар під назвою «Процес інтеграції іноземців – про мігрантів з мігрантами» організувало Слово 21. Тут розбиралися питання процесу інтеграції, співжиття та активної участі мігрантів. Формою керованих запитань і відповідей велася, наприклад, дискусія про роль муніципалітетів і міських районів, про роль неприбуткових організацій під час створення локальних проектів та стратегій, про активну участь мігрантів у локальній політиці, про інтеграцію осіб, які перебувають у невигідному становищі чи про профілактику ксенофобії.

Дана стаття вийшла друком у часописі „Слово – бюлетень для іноземців і про іноземців», № 3/2017. Більше див. www.slovo21.cz.