Рік 2019 та податки фізичних осіб

Текст: Петр Зіка

Хоча податковою декларацією ми зобов’язані займатися тільки на початку наступного року, краще до цього підготуватися заздалегідь і ознайомитись з новинами. Це стосується не лише фізичних осіб, які ведуть підприємницьку діяльність, але й працівників за наймом, тобто тих, хто працевлаштований у роботодавця і виконує залежну діяльність. Крім підприємців та працівників, ця діяльність стосується всіх, хто заробляє самостійно, наприклад, художників. У сукупності ми називаємо їх «ОСВЧ» (osoby samostatně výdělečně činné) – індивідуальні підприємці. Однак найчастіше ми стикаємося з питанням, яку податкову декларацію подають працівники. Чому?

Відповідь така: Кожен працівник може подати свою податкову декларацію. Роботодавець вираховує річну заробітну плату кожному працівнику, який з ним уклав один або більше трудових договорів (угод) на повний рік і не має інших доходів, що підлягають оподаткуванню, або він вийшов на роботу протягом року і приніс довідку про працевлаштування від попереднього роботодавця. Ця довідка називається ПІДТВЕРДЖЕННЯ про оподатковані доходи від залежної діяльності, утримані авансові внески з податку на ці доходи та податкові пільги відповідно до Закону № 586/1992 Зб. 2019 «Про податок на доходи», з поправками (далі – «Закон»), за 2019 рік. Ця форма, яку можна знайти за посиланням в Інтернеті, важлива для будь-якого платника податків, який частину року чи весь рік займався залежною діяльністю.

А в якому випадку роботодавець не може нарахувати податок працівникові і працівник повинен подавати податкову декларацію сам? Це у разі, коли працівник працює за декількома трудовими угодами у різних роботодавців або якщо він, окрім залежної діяльності, має ще інші оподатковувані доходи. Щоб це було зрозуміло, ми зараз розглянемо окремі ситуації.

1. Працівник має одну або більше трудових угод з одним роботодавцем.

У цьому випадку все оформляє роботодавець. Однак працівник може вимагати вищезазначеного Підтвердження (або більше Підтверджень, якщо у нього більше трудових угод) і подати податкову декларацію сам.

2. Працівник має декілька трудових угод з різними роботодавцями.

У цьому випадку працівник попросить Підтвердження у кожного роботодавця і подає податкову декларацію сам.

В обох випадках ви можете заповнити податкову декларацію, потім роздрукувати її або надіслати в електронному вигляді на сайті Міністерства фінансів Чеської Республіки.

Це проста податкова декларація і її точна назва – ДЕКЛАРАЦІЯ з податку на доходи фізичних осіб для платників податків, які мають дохід лише від залежної діяльності від джерел на території Чеської Республіки (включаючи податкових нерезидентів Чехії).

Якщо у працівника є ще будь-який інший дохід, наприклад, від оренди нерухомості або від підприємницької діяльності, дивідендів тощо, звичайно, він подає податкову декларацію сам. Тільки це трохи складніше, але нинішній сайт Міністерства фінансів повинен надати тим, хто заповнює декларацію, всі необхідні інструкції. Ви можете знайти її за тим самим посиланням, і вона називається ДЕКЛАРАЦІЯ з податку на доходи фізичних осіб згідно із Законом № 586/1992 Зб., «Про податок на доходи», з поправками (далі – «Закон») за податковий період (календарний рік) або його частину.

Індивідуальні підприємці («ОСВЧ»), звичайно, подають податкову декларацію, як вказано в попередньому пункті. Тут потрібно – наприклад тому, щоб уникнути різних непорозумінь та неточностей – вказувати основні, перевірені та однозначно дійсні факти.

Розмір фіксованих сум податку (daňový paušál) у 2019 році, порівняно з 2018 роком, змінюється, а саме збільшується вдвічі. Про що йдеться? Фіксовані суми витрат (výdajový paušál) регулюються § 7 пунктом 7 Закону про податок на доходи. Фіксовані суми витрат – це, власне, видатки, нараховані відсотком від доходів. Це фактично легальні фіктивні витрати, які фізична особа (підприємець) може застосувати і, таким чином, скоротити свій дохід на 30-80%, навіть якщо у нього не було ніяких витрат, і саме з цих 30-80% він не повинен сплачувати податок. Значить, податок на доходи ви сплачуєте лише із суми, що залишилася.

Використовувати ці фіксовані суми («паушали») ми тільки рекомендуємо. Наступний перелік дійсний для 2019 року.

• 80% (до 1 600 000 крон за рік) – від доходів від сільськогосподарського виробництва, лісового та водного господарства, від доходів від підприємницької діяльності, яка вважається ремеслом,
• 60% (до 1 200 000 крон за рік) – від доходів від підприємницької діяльності (індивідуальні підприємці),
• 40% (до 800 000 крон за рік) – від інших доходів від самостійної діяльності,
• 30% (до 600 000 крон за рік) – від доходів від оренди.

Це означає, що напр. муляр, який працює як індивідуальний підприємець, від одного мільйона крон, який він заробив у 2019 році, відраховує 800 тис. крон витрат, тому його податкова база становить тільки 200 тис. крон. Однак, важливо правильно класифікувати свій вид діяльності. Так, продавець телефонних тарифів, який не має інших видатків, крім телефону та автомобіля, може використовувати фіксовану суму («паушал») у розмірі 60%, а лікар або юрист – лише у розмірі 40%. У цьому випадку треба керуватися текстом закону, а не логікою.

Наведені факти для розвитку малого бізнесу в нашій країні дійсно дуже радісні. Нарешті, слід згадати два факти, які дуже часто є предметом суперечок.

Треба запам’ятати, що, якщо за останні 12 місяців поспіль у нас заробіток більше 1 мільйона крон, ми повинні зареєструватися як платники ПДВ (податку на додану вартість). Не за календарний рік, але, наприклад, з червня 2018 року по травень 2019 року. У разі реєстрації платником цього податку, немає зобов’язання вести т. зв. подвійний або простий бухгалтерський облік, досить мати нинішній податковий облік або облік доходів та витрат для потреб ПДВ. Якщо ми отримали (вже як платники ПДВ) суму 2 мільйони крон, ми, звичайно, можемо використати фіксовану суму (паушал) відповідного виду діяльності, з яким вона пов’язана. Якщо ми заробили напр. 3,5 мільйони крон, ми можемо скористатися фіксованою сумою, але лише до розміру, визначеного відповідним відсотком від 2 мільйонів крон. Зокрема, згаданий нами муляр, що має право на фіксовану суму витрат у розмірі 80%, з цієї суми відраховує 1,6 мільйони крон. Таким чином, сума 2 мільйони чеських крон визначає межу для максимальної фіксованої суми витрат, а не суми, до якої ми можемо скористатися фіксованою сумою. Її розмір необмежений.