Home Новини Проект INTEGRA

Проект INTEGRA

Текст: Ґоранка Оляча

Поглиблення взаєморозуміння між мігрантами та суспільством

Анка Ковріґова, як методичний керівник Інтеграційного центру Прага (ІЦП), інтенсивно займається всіма аспектами інтеграції іноземців. В той же час вона не забуває, що сама приїхала до Чехії з Румунії в 2002 році і що й вона пройшла процес інтеграції. Вона була молодою і закоханою, і всю зміну вона тоді не сприймала як офіційну процедуру. Завдяки своєму чоловікові, чеху, вона відразу отримала дозвіл на постійне проживання; єдине, що її бентежило, було те, що органи додали до її прізвища закінчення «ова».

«Я швидко знайшла собі роботу в міжнародній компанії, але говорила лише англійською і чеську знала дуже погано. Ми не мали сім’ї тут у Празі. Я не знала майже нікого, краще стало тільки під час декретної відпустки, тому що на дитячих майданчиках матері дуже швидко забувають, звідки хто походить. Зараз, заднім числом, я мушу сказати, що дійсно найважливіше – вивчати мову. Чеська мова складна, але цей крок треба зробити не тільки тому, що людина починає відчувати себе краще, але й тому, що суспільство сприймає її по-іншому. Чехи не говорять це вголос, але вони дуже цінують, коли хтось намагається розмовляти чеською, одне зусилля відкриває іноземцям двері».

«Процес включення людина повинна забезпечувати сама», – каже Анка Ковріґова, і зразу зі сміхом добавляє, що вона вже говорить як методичний керівник. «Проблеми, які ми вирішуємо тут в ІЦП, дуже часто виникають через те, що люди забувають. Вони не усвідомлюють, що продовжити їхній дозвіл на перебування – це їхній обов’язок. У душі я звертаюся до чеської громадськості, щоб вона зрозуміла, скільки буденних речей, які чехи сприймають автоматично, іноземець повинен навчитися дуже швидко. Від того, як працює метро, до того, коли ви повинні записати дитину в дитячий садок. В цілому, це цікавий процес, і я вважаю це досвідом у житті. Я не заперечую – є пастки, коли ти починаєш вирішувати, де ж твоя батьківщина. Щаслива та людина, яка відчуває себе вдома там, звідки вона прийшла, і відчуває себе вдома і тут. Найгірше, коли вона не відчуває себе вдома ні там, ні тут».

Журналіст хотів би використати ці слова замість так званих стратегічних матеріалів на тему інтеграції, написаних часто дещо нудним словником. На жаль, не всім так пощастило, як Анці Ковріґовій, і, крім того, інтеграція іноземців відбувається й в множині. Про той факт, що учасників інтеграції більше, ще раз нагадала нам просвітницька кампанія, яку ІЦП проводить протягом всього 2019 року.

Кампанія є частиною міжнародного проекту «Інтегра», який у минулому році моніторив та оцінював інтеграційну політику та практику чеської столиці. Аналогічна оцінка проводилася одночасно ще в чотирьох містах – у Болгарії, Італії, Хорватії та Словаччині. За словами координатора проекту Вероніки Шпіґелової, однією з його мет є розвиток інтеграційної політики та практики міста Праги. «Далі, це розвиток співпраці між усіма учасниками у сфері інтеграції – не тільки у Празі, але й у всіх країнах і містах, які беруть участь у проекті. Ще однією метою є поглиблення взаєморозуміння між мігрантами та суспільством, що включає боротьбу з упередженнями та страхом».

Перевагою Праги є те, що вона має Концепцію інтеграції іноземців, і що можна було досліджувати, як це проявляється в буденному житті міста, через традиційні та інноваційні методи. Першою діяльністю кампанії є презентація чотирьох плакатів з інфографікою, які знайомлять громадськість з інтеграцією іноземців у Празі. Побачити їх можна у державних установах.

«Плакат Майбутнє та послуги міста у сфері інтеграції іноземців надає огляд того, які іноземці знаходяться у Празі й скільки іноземців проживає в столиці. Ми також описали структуру всіх установ та організацій, що займаються інтеграцією в Празі, від мерії до неприбуткових організацій, муніципальних районів та асоціацій мігрантів. Підкреслюємо, що кожен сьомий житель Праги є іноземцем. Прага відкрита для мігрантів, вона має різні інструменти, які використовує для спілкування, і в основному вона йде користувачам на зустріч», каже Анка Ковріґова.

Друга тема – це Соціальна інклюзія іноземців та громадська участь мігрантів: «Ми маємо більше 50 організацій, які намагаються передати свою культуру і створити приємне співжиття з усіма», – пояснює Анка Ковріґова. «Ми вказали, що намагається зробити місто Прага, що роблять некомерційні організації і що роблять райони міста. Саме райони надають багато можливостей, як залучитися, проте іноземці часто не користуються ними, оскільки не знають про них. У рамках “Photovoice”, одного з методів, що використовувався для оцінки інтеграційної політики, були створені красиві фотографії, які стосуються теми інтеграції. Наприклад, у Празі 10 жінки-мігранти надали свої фотографії, які вони назвали “Her story”, тобто її історія, історія жінок».

Наступною темою є Середовище міста та почуття безпеки. Іноземці не зовсім рівномірно розподілені, але в Празі немає місця, куди хтось боїться йти тільки через те, що там живе людина, яка не походить з тієї ж країни. Коротше кажучи, Прага не має “no go” зон. Переважна більшість іноземців високо цінують послуги, які місто надає, особливо їм подобається надійність міського громадського транспорту. У той же час, деякі фотографії з “Photovoice” нам показують, що й іноземці надають послуги, які на перший погляд не видно, і що Прага гарна і чиста також завдяки іноземцям, які тут працюють, можна сказати, непомітно. Так що результатом проекту є те, що для більшості іноземців Прага – безпечне, чисте і дуже гарне місто».

Остання тема – це Ставлення суспільства до іноземців. Команда ІЦП має продуману стратегію щодо комунікації: вона не критикує ксенофобію населення гостро, а скоріше ненасильницьким шляхом, м’яко закликає суспільство думати. Зокрема, ІЦП підкреслює, що, згідно з дослідженням 2018 року, три чверті чехів говорять, що співіснування з іноземцями є безпроблемним. Серед іншого, необхідно пояснювати, чим відрізняються поняття «економічний мігрант» і «біженець». Перші мігрують добровільно, а другі недобровільно через воєнні конфлікти або переслідування. Саме у зв’язку з неясністю термінів часто виникає негативне ставлення до іноземців взагалі, і через це появляються ксенофобські маніпуляції. ІЦП організував спеціальну кампанію про економічну міграцію. «Чому» і «як» пояснив на презентації експерт проекту Любош Кожішек.

Після моніторингу та оцінки інтеграції у Празі було дано кілька рекомендацій з метою зробити у майбутньому процес інтеграції іноземців якомога більш гладким. Перш за все, слід враховувати, що іноземець, який проживає в Празі, є жителем міста так само, як й інші – це підкреслює Анка Ковріґова.

«Прага робить багато речей для іноземців. Вона має власний сайт, матеріали на різних мовах, але мало хто знає про це – не тільки іноземці, але й чехи. Тому ми рекомендуємо, щоб місто говорило про тему інтеграції трохи інакше. У рекомендаціях ми розглядали доступність житла, це ж велика проблема, оскільки існує певна дискримінація, і в цьому напрямку дуже важко щось міняти. Крім того, треба трохи більше підтримувати залучення іноземців до життя міста, щоб вони самі знали не тільки те, що ці можливості існують, але також як вони можуть реагувати на це і як вони можуть приєднатися. Для нас ще важливо, щоб місто більше запобігало виникненню проблемних ситуацій, а не щоб тема інтеграції появлялася тільки тоді, коли виникає якась проблема. У цьому напрямку допоможе розроблення якісних демографічних досліджень з метою кращого планування, наприклад, розвитку послуг, спрямованих на інтеграцію, або умов в школах і дошкільних установах тощо».
Список рекомендацій можна знайти на офіційному сайті проекту «Інтегра» і на сайті ICP.